deeexto

Ну что ж вот я вновь решил отписать здесь, как заведено, у меня это происходит с периодичностью где-то в год... ну вот опять и настал этот момент.... я снова начинаю описывать что у меня произошло нового-старого за этот год, а произошло многое;) много воды утекло...
Ну что ж начнём.....
       Закончил я писать здесь как-раз перед поездкой в Карпаты.... в тот момент постоянно думал о поступлении и конечно не мог забыть о том что впереди поездка, которой не мог дождаться. И вот наступил тот день когда мы всё же решились поехать.... выбрали дни, купили билеты и в путь.... Частенько просматриваю фотографии с той поездки и окунаюсь в атмосферу тепла, солнца, лета, тёплых ночей, карпатских вин, новых знакомств, открытия для себя чего-то нового... Посетили мы тогда такие города и местности: Яремча- этот город был так называемым "центром" - местом от которого мы отталкивались в разные стороны для того чтобы посетить другие места, остановились мы в комфортабельном 3-х этажном коттедже, где и предварительно забронировав номера, а именно 2-а, мы проживали эти прекрасные 4-и дня;) Коттеджик очень комфортабельный, на каждом этаже свой санузел,  своя кухня, с плитой, холодильником, мойкой, колонкой, отопление, ах да не сказал что это весь этаж отделанный деревом и этот прекрасный запах от него чудесно придавал уютности ....       Итак едем дальше, каждый нашь день был распланирован почти по часам, поехать туда посмотреть то, пойти туда увидеть то, да ещё забыл написать, что как только приехали в первый день, оставив все вещи в номерах мы выдвинулись посмотреть местность... нам сказали что рядом есть мелководная речка Жонка, в которой можно искупаться.... ну а я не мог упустить такого шанса расслабиться полежав немного в горной холодной реке... ощущения были просто потрясающими, т.к. вода холодная, а с дороги был просто вымотанный ... сразу же прилив бодрости, свежести, и радостного настроения;))после купаний выдвинулись в центр города осмотреть какой он и что из себя представляет.... конечно же не могли не отведать местной кухни...  Скажу честно местные ресторанчики не тянут и на твёрдую 3-чку ... т.к. я люблю вкусно покушать, я надеялся что местная кухня в ресторанчиках будет на 5-ку, вкусность блюд, сервис, но я очень сильно заблуждался.... сервис никакущий, т.к. между моментом заказа и приноса блюда порой приходилось ждать до 30-50-ти минут, ну а про вкусность и порционность блюда это ещё отдельный разговор, т.к. порции были просто мизерные... что кушал и после оставалось дико не приятное ощущение " поел, что радио послушал" ..Порадовало меня то что хозяйке котеджа в котором мы останавливались можно было заказать на любое время любое ихние национальное блюдо, и от 1-ной порции ты мог насытиться на весь день... так что большущий + для  Леси (хозяйки)...
              Ну что ж едем дальше, побывали мы на Говерле поднялись все и в здравом духе;),.. поднятие как и спуск были по своему интересны и приятны... Советую всем побывать и подняться на вершину... это заколяет дух))) Были на водопаде" Проб1й"  который находится за Рестораном " Гуцульщина"  Также посетили пещеры, скалы и камень Довбуша, увидели самый длинный подземный тунель в Украине проходящий в горе и находящийся под бдительной охраной пограничников. Побывали так же вгороде "Коломия" где посетили музей "Писанки" единственный в мире музей в котором проводят экспозицию коллекции более 6000 писанок ... также побывали в Музее Народного Искуства Гуцульщини и Покуття имени Йосафата Кобринского, который был основан в 1926-м году..  в котором увидели большущую коллекцию национальной одежды, вышивки, бытовых приборов, керамики, художественной обработки дерева, метала, инкрустация, обработка кожи в паре с металом много всего инетерестного, также увидели как выглядела традиционная гуцульская хата..
              Побывали мы так же ещё на последок и в мужском монастыре "Манявський Скит"  который по своему оставил не забываемые впечатления, также съездили на местный Манявський водопад, высота падения воды с которого приблизительно 20-ть метров.. так же заехали посмотреть на красоты и остатки от величественного Пн1вського Замка... который оставил очень большое впечатление от габаритов и территории которую занимал и историй которые были услышаны о нём..
              Этим и закончились летние путешествия..... и начались трудовые будни, полные учёбой и работой.... как не удивительно но учёба шла то быстро то медленно и на удивление своё и окружающих смог закончить этот курс с 6-тью пятёрками и 4-ю 4-ками)))
Ах да не могу не сказать о том что один человек из моего близкого окружения всёже смог вырваться в этом году в Штаты по программе ворк енд тревел, Удачи тебе там Танюшь;)
               Также не маловажными событиями есть то, что 4-и человечка, 4-и моих друга получили Дипломы об окончании Высшего образования,  девчата поздравляю вас, а именно Танюша, Викочка, Лерочка и Анюта, поздравляю вас, вы молодцы, ну и конечно не без напутствия : Удачи вам в ваших начинаниях,  независимо от того чем вы будете заниматься, чтобы у вас всё получалось, чтобы никогда не падали духом, а достигали тех вершин которые себе поставили за цель не взирая на подводные камни которые могут встречаться... Лёгкости, душевного тепла, любимого человека рядом, и конечно же счастья в жизни... В Добрый путь ;))))

              Вот и наступило очередное лето которое ещё не известно какие принесёт сюрпризы, путешествия и жизненные моменты...
Лето, держись, я пришёл;))))

воть і новий павароть...
в кой то віки я знову тут з"явився, мабуть це вже вийшло через те, що почав вести про журнал розмови з друзями і все таке, тож вирішив знову відписатись тут...
Якось важко воно мені взагалі дається тут писати, лише під впливом часу я тут відписую свої пости, ну от настав мабуть, що час відписати мій новий пост. Як завжди почну з дального, на чому в принципі останній пост і був закінчений...
Чекав весни, вона прийшла, і в принципі пройшла на одному подисі, бо не було часу розвітвлятись у різні сторони.. постійні клопоти, постійні завдання, життя було у постійному беззупинному ритмі... 
Підходило діло до літа..
Ставав більш заклопотаним постійна бігатня виводила з рівновати, друзів не бачив не те що тижні а місяці...бо треба готувати диплом, треба там то там сьо, тож вирватись кудись було і анріал, і просто не було ні сил ні настрою кудись йти..
писав той диплом постійно бігав на перевірки, розрахунки, ... на фоні цього всього щє й прихворів, відлежався пару днів вдома, наче все нормально було, пішов у коледж робити диплом далі...
З часом доробив його, з горєм попалам..
Але веселощі на цьому не закінчувались... близились дні захисту.. А як більшість з вас знає доводиться щє носити диплом на перевірку і на підписи до інших керівників, щоб вони завірили що диплом відповідає нормам... Ну от тоді і почалась естафета з завірення дипломного проекту... це було щось))
За два дні пройшов 3-х викладачів, які перевірили повністю дипломний проект і завірили його, на 3-тій день пішов завіряти до останнього викладача, після якого зав. відділенням направляє на рецензію до рецензента... от тут і почались то проблеми, цей прєпод чи то настільки мене любив чи то що, але я приносив йому на перевірку дипломний проект разів з 14-ть і кожний раз вирізаючи і виправляючи дипломний проект, доки він не підписався і не сказав, що тепер можешь йти на рецензію...
пішов на рецензію... там мені перевірили за добу мій дипломний проекті на слідуючий день я пішов на захист.
Захист пройшов швидко і на одному подиху..
Результат мене не дуже вразив адже 4-ри мені було не дуже приємно отримувати, т.як, розказав про все і відповів на всі питання комісії.

Так закінчилась одна з частин мого життя.

Після чого почалась інша.. пішов подав документи на вступ до вузу, призначили дати здачі тестів(всього 2-а заходи (один 17 інший 30-го), прийшов здав) після першого заходу був у списках 7-мим по зменшенню кількості балів, а після 2-го заходу  змістився всього на 2-і позиції нижче... в ітогу набрали групу в 20-ть осіб.

Ось так почався новий етап мого життя..........

А зараз,  влітку або сиджу вдома і втикаю або працюю з цими машинами, які водії ломають без задньої думки..

Да, забув сказати, чекаю на подорож до Закарпаття... просто вже мрію єю, а залишилось ось ніби декілька днів, а не терпиться, ... але перед тим щє просто велику купи справ треба розібрати.... ось такі от пірогі...

с чего ж начать, ах да.... начну с того, что уже в который раз пришёл  к умопомрачительным выводам, что реально по процентно, проведённое время на гульки или отдых составляет в средних расчётах   около 10-ти %-тов, а остальная масса времени тупо неизвестно, но каким-то образом уходит на учёбу, работу, и различного рода дела...прям какой-т тяжёлый случай...
А главное, что таинственным образом я не сильно и замечаю того факта, что мало провожу времени в кругу друзей, в кругу важных для меня людей, не говоря уже о чём-то личном....
И что хуже всего начинаю чаще и чаще задавать себе этот вопрос, "Почему так, а не иначе?"
Ещё ко всему этому и учёба со всеми прелестями своими подмогает в том, что-бы жизнь была просто "лёгкой и спокойной"
Жду весны.... не могу дождаться.... а она сучка не приходит всё никак...;( и хоть ты головой об стену бейся ничего не сделаешь ей,....

утро начиналось как каждое утро, проснулся, сел за комп посотрел шо там твариться,.....
в это время отец собирался и одевался идти по делам, ну ясное дело я пошёл закрыть за ним двери, .... но тут когда он открывает двери, мы обнаружываем, что какая-то " ************* " подложила тлеющие полотенце под угол двери, сразу же потушили, и полотенце и двери... ну а крайних как всегда хер найдёшь....
ну и теперь хавчик для моска,  думай кто, почему и зачем, какая выгода, повториться или нет, умышленный поджог или так... баловство малышни.... зачем... зачем.... зачем...., и кто?!?!?!?!?!??!?!?!?!?!

я вирішив відписатись хоч трошки, пів року не з"являвсьо тут, довгенько....

ось наче вже наближається кінець сесії , вже й роботка з"явилась на цей місяць, тож вже є чим займатись, але дуже вже втомився від всього і бажаю відпочинку....
може у слідуючому місяці троха відпочину під променями сонечка....
вже ближче до того буде бачно.... а поки парюсі у Житомирі...
хочю на море...

зібрались з друзями з Танюшею, Андрійком, і Маріною, і пішли на каток кататисі, ...
Взагалі то я на коньках тіко у 2-гий раз стояв, раніше ще ніколи не катавсь по льду на коньках, ..взагалі то незрівнянні відчюття, приємні, ..дуже багато емоцій, адріналіну ллється у кров, ..приємні відчюття, навіть впасти, і те приємно....бо як же ж так щоб кататись і не впасти;)...взагалі, головне то обстановка , це ті люди які оточююють ...як то гарні люди, то усе буде весело і приємно проходити....
головне що життя нібито і не стоїть, але не вистача дечого...декого..
накатавсі учора, ..і прийшов ши додому просто відключивсь, прокинувшись у півна першої дня, спохвативсь ,що ще багато роботи тре зробити...і почав метушитись .курсовий писати вчити електрообладнання, і багатсько усього іншого...просто жах... тож йду далі вчити.....

шось от вирішив написати де я було останнім часом, ...тиждень тому ходив на ДнБ паті гарно повисів з друзями, потусили...гарненько відпочили, ..взагалі гарна музика, гарні люди, ..і дотого ж на моє враження ще й не паганий контингент людей зібравсь, ...нее усіляке би*ло яке мона зустріти на різноманітних бикотєках, а люди які прийшли гарно розважитись, потанцювати, гарно провести час...)...доречі ось до афіша цього паті :Тадам.....
дуже непогана була атмосфера, майже 7-м годин гарного драйву, приємної атмосфери...і гарних людей з якими я впринципі туди й йшов....

Прихопила мене хвороба днями, але воно було варте того, відвідав днями а саме у суботу один з концертів, під назвою "ОТМ" зараз дуже поширений і проходить у Житомирі десь з періодичністю у місяць...ось за останні місяці бідбулося п"ять таких концертів, це був мій перший але дуже своєрідний))взагалі про нього мона почитати ось тут: http://oksygen.info/magazine.html, це один з інет журнальчиків де мона подивитись, почитати, що воно таке, і взагалі жирний журнальчик), .то от вернусь до концерту, на концерті виступали 2-і групи, одна з Київу, а інша з Голандіївзагалі то ось Афіша))
Голандію представляв гурт DoCILE(HArd-Core),та Київ представляв гурт:LOVE(nu-MetaL)дуже гарненько відіграли ці два гурти, просто море позітіву , насолоди від прослуханого))
а тепер ось трохи підкосило мене і тепер відлежуюсь вдома нудьгуючи і розважаючись прослуховуванням музики і шаренням у глобальній павутині...
СПАСІТЬ МЕНЕ ВІД НУДЬГИ!!!!!!!!!!!!!!!!!

сиджу у 4-рьох стінах дивлячись у монітор і усвідомлюючи що життя проходить а ті в ньому невизначене створіння, не назвешь людиною, ніким іншим а просто створіння яке не визначене у своїх справах, думках, діях...
що може зробити з людиною суспільство, до чого воно людину може принизити, загнати у куток і недати свободи слова, а тільки пригрозити...взагалі не зрозуміло чи то воно правильно, чи то реально, чи то як воно, просто у житті все тупо навпаки аніж ти хочешь щоб було ...воно сцк вбивапри твоїй спробі налагодити його і кожен раз оппікаєшься...але блін задовбався...ну на...цю всю бадягу...і вирішив просто...