воть і новий павароть...
в кой то віки я знову тут з"явився, мабуть це вже вийшло через те, що почав вести про журнал розмови з друзями і все таке, тож вирішив знову відписатись тут...
Якось важко воно мені взагалі дається тут писати, лише під впливом часу я тут відписую свої пости, ну от настав мабуть, що час відписати мій новий пост. Як завжди почну з дального, на чому в принципі останній пост і був закінчений...
Чекав весни, вона прийшла, і в принципі пройшла на одному подисі, бо не було часу розвітвлятись у різні сторони.. постійні клопоти, постійні завдання, життя було у постійному беззупинному ритмі... 
Підходило діло до літа..
Ставав більш заклопотаним постійна бігатня виводила з рівновати, друзів не бачив не те що тижні а місяці...бо треба готувати диплом, треба там то там сьо, тож вирватись кудись було і анріал, і просто не було ні сил ні настрою кудись йти..
писав той диплом постійно бігав на перевірки, розрахунки, ... на фоні цього всього щє й прихворів, відлежався пару днів вдома, наче все нормально було, пішов у коледж робити диплом далі...
З часом доробив його, з горєм попалам..
Але веселощі на цьому не закінчувались... близились дні захисту.. А як більшість з вас знає доводиться щє носити диплом на перевірку і на підписи до інших керівників, щоб вони завірили що диплом відповідає нормам... Ну от тоді і почалась естафета з завірення дипломного проекту... це було щось))
За два дні пройшов 3-х викладачів, які перевірили повністю дипломний проект і завірили його, на 3-тій день пішов завіряти до останнього викладача, після якого зав. відділенням направляє на рецензію до рецензента... от тут і почались то проблеми, цей прєпод чи то настільки мене любив чи то що, але я приносив йому на перевірку дипломний проект разів з 14-ть і кожний раз вирізаючи і виправляючи дипломний проект, доки він не підписався і не сказав, що тепер можешь йти на рецензію...
пішов на рецензію... там мені перевірили за добу мій дипломний проекті на слідуючий день я пішов на захист.
Захист пройшов швидко і на одному подиху..
Результат мене не дуже вразив адже 4-ри мені було не дуже приємно отримувати, т.як, розказав про все і відповів на всі питання комісії.

Так закінчилась одна з частин мого життя.

Після чого почалась інша.. пішов подав документи на вступ до вузу, призначили дати здачі тестів(всього 2-а заходи (один 17 інший 30-го), прийшов здав) після першого заходу був у списках 7-мим по зменшенню кількості балів, а після 2-го заходу  змістився всього на 2-і позиції нижче... в ітогу набрали групу в 20-ть осіб.

Ось так почався новий етап мого життя..........

А зараз,  влітку або сиджу вдома і втикаю або працюю з цими машинами, які водії ломають без задньої думки..

Да, забув сказати, чекаю на подорож до Закарпаття... просто вже мрію єю, а залишилось ось ніби декілька днів, а не терпиться, ... але перед тим щє просто велику купи справ треба розібрати.... ось такі от пірогі...

с чего ж начать, ах да.... начну с того, что уже в который раз пришёл  к умопомрачительным выводам, что реально по процентно, проведённое время на гульки или отдых составляет в средних расчётах   около 10-ти %-тов, а остальная масса времени тупо неизвестно, но каким-то образом уходит на учёбу, работу, и различного рода дела...прям какой-т тяжёлый случай...
А главное, что таинственным образом я не сильно и замечаю того факта, что мало провожу времени в кругу друзей, в кругу важных для меня людей, не говоря уже о чём-то личном....
И что хуже всего начинаю чаще и чаще задавать себе этот вопрос, "Почему так, а не иначе?"
Ещё ко всему этому и учёба со всеми прелестями своими подмогает в том, что-бы жизнь была просто "лёгкой и спокойной"
Жду весны.... не могу дождаться.... а она сучка не приходит всё никак...;( и хоть ты головой об стену бейся ничего не сделаешь ей,....

утро начиналось как каждое утро, проснулся, сел за комп посотрел шо там твариться,.....
в это время отец собирался и одевался идти по делам, ну ясное дело я пошёл закрыть за ним двери, .... но тут когда он открывает двери, мы обнаружываем, что какая-то " ************* " подложила тлеющие полотенце под угол двери, сразу же потушили, и полотенце и двери... ну а крайних как всегда хер найдёшь....
ну и теперь хавчик для моска,  думай кто, почему и зачем, какая выгода, повториться или нет, умышленный поджог или так... баловство малышни.... зачем... зачем.... зачем...., и кто?!?!?!?!?!??!?!?!?!?!

я вирішив відписатись хоч трошки, пів року не з"являвсьо тут, довгенько....

ось наче вже наближається кінець сесії , вже й роботка з"явилась на цей місяць, тож вже є чим займатись, але дуже вже втомився від всього і бажаю відпочинку....
може у слідуючому місяці троха відпочину під променями сонечка....
вже ближче до того буде бачно.... а поки парюсі у Житомирі...
хочю на море...

зібрались з друзями з Танюшею, Андрійком, і Маріною, і пішли на каток кататисі, ...
Взагалі то я на коньках тіко у 2-гий раз стояв, раніше ще ніколи не катавсь по льду на коньках, ..взагалі то незрівнянні відчюття, приємні, ..дуже багато емоцій, адріналіну ллється у кров, ..приємні відчюття, навіть впасти, і те приємно....бо як же ж так щоб кататись і не впасти;)...взагалі, головне то обстановка , це ті люди які оточююють ...як то гарні люди, то усе буде весело і приємно проходити....
головне що життя нібито і не стоїть, але не вистача дечого...декого..
накатавсі учора, ..і прийшов ши додому просто відключивсь, прокинувшись у півна першої дня, спохвативсь ,що ще багато роботи тре зробити...і почав метушитись .курсовий писати вчити електрообладнання, і багатсько усього іншого...просто жах... тож йду далі вчити.....

шось от вирішив написати де я було останнім часом, ...тиждень тому ходив на ДнБ паті гарно повисів з друзями, потусили...гарненько відпочили, ..взагалі гарна музика, гарні люди, ..і дотого ж на моє враження ще й не паганий контингент людей зібравсь, ...нее усіляке би*ло яке мона зустріти на різноманітних бикотєках, а люди які прийшли гарно розважитись, потанцювати, гарно провести час...)...доречі ось до афіша цього паті :Тадам.....
дуже непогана була атмосфера, майже 7-м годин гарного драйву, приємної атмосфери...і гарних людей з якими я впринципі туди й йшов....

Прихопила мене хвороба днями, але воно було варте того, відвідав днями а саме у суботу один з концертів, під назвою "ОТМ" зараз дуже поширений і проходить у Житомирі десь з періодичністю у місяць...ось за останні місяці бідбулося п"ять таких концертів, це був мій перший але дуже своєрідний))взагалі про нього мона почитати ось тут: http://oksygen.info/magazine.html, це один з інет журнальчиків де мона подивитись, почитати, що воно таке, і взагалі жирний журнальчик), .то от вернусь до концерту, на концерті виступали 2-і групи, одна з Київу, а інша з Голандіївзагалі то ось Афіша))
Голандію представляв гурт DoCILE(HArd-Core),та Київ представляв гурт:LOVE(nu-MetaL)дуже гарненько відіграли ці два гурти, просто море позітіву , насолоди від прослуханого))
а тепер ось трохи підкосило мене і тепер відлежуюсь вдома нудьгуючи і розважаючись прослуховуванням музики і шаренням у глобальній павутині...
СПАСІТЬ МЕНЕ ВІД НУДЬГИ!!!!!!!!!!!!!!!!!

сиджу у 4-рьох стінах дивлячись у монітор і усвідомлюючи що життя проходить а ті в ньому невизначене створіння, не назвешь людиною, ніким іншим а просто створіння яке не визначене у своїх справах, думках, діях...
що може зробити з людиною суспільство, до чого воно людину може принизити, загнати у куток і недати свободи слова, а тільки пригрозити...взагалі не зрозуміло чи то воно правильно, чи то реально, чи то як воно, просто у житті все тупо навпаки аніж ти хочешь щоб було ...воно сцк вбивапри твоїй спробі налагодити його і кожен раз оппікаєшься...але блін задовбався...ну на...цю всю бадягу...і вирішив просто...

на днях ще перед снігом...була така незрівнянна погода і з незрівнянним небом, так якось захопливо ....
небо гарне а земля чорнява....

давно не зазирав у жж, якось настрою не знаходжу....і переслуховую усю музику....щось фотографую але не багато...

Ніч приходить і повітря остива,
і темінь вулиць нас тихенько зігріва
лишь тільки вітер колихає ті слова
що шепотів я, коли там засинав...

нам тихо вітер шепотить слова..
ті що нам ніч не промовить у віка.

Нарешті, Нарешті , НАрешті!!!
ось і я вирішив долучитися до LJ, давно хотів, але часу не вистачало, але от вже й я з цією прекрасним журналом;)Чи то може день ще так посприяв на це чи то що, невідомо..знаю лише те що на вуличці зараз якось мокренько ...не дуже хочеться виходити, мряка...якийсь дощик накрапує...і сильний вітерець, який пронзає до кісточок...
День як не дивно більш-меншь приємний...хоч у це краще й не вірити за такої погодки;)